Останні кілька років на ринку продажу котлів спостерігається істотне зростання інтересу до котлів твердопаливних типів. Це пояснює проста причина: споживачі прагнуть заощадити на опаленні та перейти з дорогого палива (газ і електроенергія) на більш дешевий варіант (вугілля, пелети, дрова).

Різної потужності, типу, способів завантаження, вітчизняного або іноземного виробництва - на українському ринку наданий величезний асортимент якісного опалювального обладнання.

А саме вас повинен хвилювати матеріал теплообмінника. Сталь і чавун - це найпопулярніші метали для нього, хоча у кожного є і переваги, і деякі недоліки.

Сталь дозволяє котлу без проблем переносити перепади температур, а значить довговічна. Але на відміну від чавуну, цей метал сильніше схильний до утворення іржі. Чим активніше і більше будуть з'являтися сліди корозії, тим менше прослужить таке обладнання. Але не варто надто турбуватися: вибирайте котли з товщиною стали теплообмінника 5-6 мм і тоді він напевно прослужить вам 12-15 років на совість.

Чавун відрізняється високою стійкістю до горіння і корозії. Не можна сказати, що цей метал зовсім не іржавіє, але процес відбувається набагато повільніше, ніж у сталі, або в меншій кількості. Але у чавуну є мінус - низька стійкість до перепадів температур. На практиці це означає, що чистка котла потребує тривалого охолодження, інакше чавун може лопнути.

Кожен виробник пропонує моделі твердопаливних котлів з різною потужністю. Як визначити цей параметр? Досить застосувати просту схему розрахунків: для кожних 10 м2 площі обігріву необхідний 1 кВт потужності + запас 15-20%. Наприклад: для будинку на 200 м2 потрібно купити котел на 25 кВт.

Така формула працює, якщо висота стель в приміщенні, яке опалюється, становить не більше трьох метрів. Коли стелі істотно нижче або вище, скористайтеся формулою, яка враховує теплоізоляцію: площу помножте на висоту стель і коефіцієнт 40 (для утеплених приміщень) або 60 (неутеплених) + запас 15-20%. Наприклад: для такого ж будинку (200 м2, але з висотою стель 2,5 м2) без теплоізоляції знадобиться котел потужністю від 30 кВт.

Зверніть увагу: якщо плануєте задіяти котел не тільки для опалення, а також для нагріву води, ці формули не будуть правильними. Для виконання точних розрахунків потужності твердопаливного котла краще звернутися до фахівців.

Деякі види котлів здатні працювати автономно, для інших необхідно підключення до електромережі для управління, подачі живлення на водяний насос і роботи периферійного обладнання. До них відносяться моделі тривалого горіння, пелетні, піролізні. А базові види котлів, призначені для систем природної циркуляції, часто працюють без підключення до мережі.
Якщо у обладнання електронне управління, всередині нього є система для автоматичної подачі палива або вентилятор для регулювання руху повітря в пальнику, тоді необхідно забезпечити безперервне підключення до електромережі.

Найбільш часта причина задіяння електроенергії в котлах - використання електронного управління. Це спрощує спостереження і контроль за роботою твердопаливного котла, а також дозволяє економити на витраті палива.

Котли на твердому паливі класифікують на кілька видів: є пелетні, піролізні, звичайні моделі, тривалого горіння. Вони різняться по головних задіяних процесах і деякими характеристиками.
Звичайний однокамерний котел працює за принципом печі, тобто його головна характеристика - пряме горіння. Обладнання складається з камери згоряння, люка для закладки сировини, димоходу і теплообмінника. Проста конструкція - запорука стабільної роботи, адже фактично в котлі немає будь-яких деталей, які часто виходять з ладу.

Пелетні котли можуть працювати на різних видах палива. Основна сировина для горіння - продукти деревної переробки, тобто тирса і стружка, які пресують в спеціальні гранули. При роботі в ручному режимі можна використовувати вугілля, брикети, дрова, а в автоматичному - вугілля невеликого розміру і пелети. Найчастіше у пелетних моделей є ще один відсік перед камерою згоряння, а також передбачена автоматична подача деревних гранул.

Піролізні котли виробляють теплову енергію не тільки за рахунок прямого горіння палива, але і завдяки окисленню і спалюванню газу, що виділяється деревиною при згорянні. В результаті обладнання зможе створити температуру 900-1000 ° С, а значить істотно підвищити свій коефіцієнт корисної дії.

Котли тривалого горіння здатні помістити в собі за раз більше палива, ніж інші моделі, тому спалювання однієї партії дров триває довше. Це обумовлено тим, що горіння і подача повітря відбуваються у верхній частині обладнання. Важливо попередити ймовірні втрати тепла в котлах тривалого горіння. Для цього найчастіше використовують обшивку з мінеральної вати, фольги або інших ізоляційних матеріалів, які перешкоджають вивільненню тепла.

Саме для твердопаливних котлів є 4 можливих виду сировини: вугілля, дрова, пелети і паливні брикети. Кожен виробник дає докладні вказівки в інструкції по експлуатації котла, тому що різні його види мають свої нюанси:

• Вугілля є природним матеріалом, має високі показники тепловіддачі.
• Дрова можуть віддавати різну кількість тепла в залежності від виду деревини. До кращих сортів для опалення відносять граб, дуб, ясен і ін.
• Пелети це пресовані залишки від обробки деревини: тріски, кора, тирса та ін. Їх пресують у гранули з діаметром 6-8 мм.
• Паливні брикети (інша назва - евродрова) схожі з пелетами і відрізняються тільки розміром.

Пам'ятайте: краще використовувати переважно один вид палива. В такому випадку ви забезпечите твердопаливному котлу максимально тривалу і безпечну роботу.

Коефіцієнт корисної дії показує співвідношення, наскільки ефективно працює котел. Наприклад, показник 85% говорить про те, що тільки 15% теплової енергії було втрачено, а інша частина використовувалася для обігріву будинку. Відповідно, чим вище ККД вашого твердопаливного котла - тим краще.

Цей показник сильно залежить від самого обладнання і ряду зовнішніх факторів: вологості палива, методу спалювання, якості утеплення та ін. Досягти показника 95% по ефективності здатні досить дорогі моделі пелетних котлів, які, втім, швидко окупають свою вартість.

Котельні на пелетах набули величезного поширення в США та Європі за рахунок своєї продуктивності та екологічності. Сама технологія вже встигла пройти перевірку часом та довела свою раціональність та енергоефективність у різних кліматичних та економічних умовах.

10 переваг пелетних котелень:

1. Збільшена продуктивність;
2. Висока економічність за рахунок спалювання бюджетного палива з деревних відходів та тирси;
3. Екологічність палива, що спалюється;
4. Низька зольність – такі котли вимагають чищення лише кілька разів за опалювальний сезон;
5. Гнучка система налаштувань роботи устаткування;
6. Можливість автоматизації подачі та спалювання палива;
7. Віддалений контроль за показниками тепла;
8. Відмінний моторесурс та висока надійність обладнання;
9. Мінімальна потреба в обслуговуючому персоналі;
10. Виготовлення, монтаж та введення в експлуатацію такої котельні в найкоротші терміни.

До переліку переваг можна додати також широкий асортиментний ряд пелетних котлів та іншого обладнання. Є можливість комбінувати котельні різної потужності для опалення компактних або масштабних будівель з різними технічними особливостями – дитсадків, готельних комплексів, офісів, складів, виробництв, торгово-виставкових центрів, адміністративних об'єктів тощо.

Пелетні котли можна поділити на три основні групи:

• котли, що працюють виключно на пелетах;
• котли, в яких у екстрених випадках (відмова автоматики або несправність пеллетного пальника) в якості палива можна тимчасово використовувати дрова або брикети. Для цих цілей існують спеціальні знімні колосникові грати, які входять в загальну комплектацію подібних котлів;
• комбіновані пелетні котли, в яких, як і в комбінованих камінах, можна спалювати і пелети, і дрова або брикети.
  У таких котлів є кілька камер згоряння. При необхідності пелетний пальник знімається протягом 20 хв., І пелетний котел може працювати як звичайний твердопаливний котел (на вугіллі, дровах і т. п.).